Знайшли архів СБ ОУН, який пролежав у землі 65 років

Тисячу архівних документів Служби безпеки ОУН, датованих 1949 роком, знайшли в Тернопільській області. Протоколи допитів, списки полеглих, вишкільні матеріали, дослідження роботи польської і радянської спецслужб.

Про це повідомляють "Стожари" з посиланням на прес-службу Тернопільської ОДА.

Дослідники розповідають, що стан збереженості документів різний - від поганого до задовільного.

Окрім того, закопані в землі архіви потребують термінової реставрації, тому, що за рік-два вони розсиплються.

Документи були в бідоні, в який потрапила вода, тож велика частина знайденого архіву становить суцільну вологу масу, з якою потрібно буде особливо обережно працювати. А деякі матеріали узагалі роз‘їла іржа".

Після реставрації архів буде впорядкований, описаний та оцифрований. Весь процес може зайняти як мінімум рік. Кожен відреставрований документ одразу закидуватимуть на сайт, аби усі охочі, в тому числі й історики, могли ознайомитись з новою інформацією щодо роботи служби безпеки ОУН та дізнатись імена загиблих родичів.

 Бідон із документами було знайдено в лісі поблизу села Куропатники

"На глибині 30 сантиметрів знайшли бідон. Схожий на радянський, в якому молоко тримали, але німецький, залізний. Одна стінка вже проржавіла", - згадує чоловік, який відкопав архів.

"Тут є багато некрологів, тоому дуже важливо зберегти кожен із них, - зазначив науковий співробітник музею "Тюрма на Лонцького" Андрій Усaч. - Люди, які втратили своїх рідних, зможуть дізнатися коли і як вони загинули. Також там є і унікальні патріотичні видання, як-от журнал "Шевченківець", 47-го року. Це перший і, очевидно, єдиний випуск".

Дивіться також:

Онлайн вивісили шифри і коди ОУН(б). ФОТО

В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м)

Дослідження ідеолога ОУН про фашизм. ОНЛАЙН

Оцифровано архівні щоденники бійців УПА

Інші матеріали за темою "Архіви"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.