Спецпроект

У музеї історії презентують книгу про пам'ятник Шевченку в Києві

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги Олександра Кучерука "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом".

Про це ІП повідомили у Музейно-виставковому центрі "Музей історії Києва".

Історія створення пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві драматична. Спочатку він мав стояти біля Михайлівського монастиря, але влада на тому місці встановила пам’ятник княгині Ользі, який, правда, невдовзі було знищено.

Замість нього у 1921 році навіть було закладено перший камінь пам’ятника Т.Шевченку, але на тому й зупинились.

До справи повернулись після перенесення столиці з Харкова до Києва у 1934 році. Визначили – бути пам’ятнику Кобзареві у парку Воровського перед Київським університетом. Розібрали постамент пам’ятника цареві Миколі Палкіну і віддали той камінь для встановлення надгробка голові Центральної Ради М.Грушевському. А Шевченків монумент доручили перевіреним Харковом російському скульптору М.Манізеру та архітектору Й.Левінсону.

Перша спроба вийшла невдалою, скульптуру привезли, подивилися і забракували та й віддали у Канів на могилу Кобзаря, а автори за рік зробили новий варіант. 6 березня 1939 року відбулось відкриття пам’ятника.

Книга "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом" випущена у серії "Київські пам’ятники" Фундацією імені О.Ольжича.

Час і місце заходу: 21 березня 2014 року о 17:00. Київ, вулиця Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.