Призначено нового керівника Архіву СБУ

Керівником Галузевого державного архіву Служби безпеки України став Ігор Кулик. Він обіцяє полегшити доступ до архіву для всіх охочих. Також є ідея створити спільний архів радянських документів з СБУ, МВС та СЗР.

Про це Історичній Правді повідомили у Центрі досліджень визвольного руху (ЦДВР).

Важливим напрямком роботи архівної служби СБУ стане спрощення доступу до документів радянських спецслужб, заявив новопризначений керівник.

"Навіть наявне законодавство дає можливість отримати доступ до архівних документів, однак у попередні роки системно створювалися штучні перепони дослідникам та науковцям", — зазначив Кулик.

За його словами службовця, він входить до складу групи експертів ЦДВР, яка активно розробляє нові нормативно-правові акти, що полегшать доступ науковцям та дослідникам, жертвам репресій та їх родинам до документів радянських спецслужб.

Також новопризначений начальник архіву СБУ зауважив, що необхідно створити Галузевий державний архів при Українському інституті національної пам'яті, куди слід передати документи радянських спецслужб періоду 1917-1991 років.

В цей архів планується передати документи радянського періоду з галузевих державних архівів СБУ, Міністерства внутрішніх справ і Служби зовнішньої розвідки. "Історичні архівні матеріали не повинні залишатися у віданні сучасних спецслужб та правоохоронних органів", — підкреслив Кулик.

Нагадаємо, що у 2008-2010 роках в Архіві СБУ відбувалося масштабне розсекречення архівних матеріалів радянської спецслужби. Після звільнення тодішнього директора архіву Володимира В’ятровича доступ фактично був припинений, на істориків здійснювався тиск.

Розсекречення так і не торкнулося історичних матеріалів радянських каральних органів, які знаходяться в архіві МВС. А архів Служби зовнішньої розвідки у 2009-2010 рр. оприлюднив дуже малу частину історичних документів.

Ігор Кулик народився 1983 року у Луцьку. Закінчив історичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки. 

У травні 2009 року обійняв посаду начальника відділу Департаменту архівного забезпечення Служби безпеки України, де працював до червня 2010 року. З липня 2011 року — експерт з доступу до архівів ЦДВР.

Був одним з координаторів проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам'ять", в рамках якого став співавтором довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Дивіться також:

Янукович дозволив вилучати документи з архівів

Архіви закриті, щоб не постраждали діти фігурантів - чиновник

"Чому ви цікавитесь КГБ?". Служба безпеки допитала історика

СБУ Януковича плутає гриф "Цілком таємно" із "Совершенно секретно"

2011 рік. Випадки обмежень у доступі до архівів почастішали

Європарламент вимагає від Києва не ховати архіви КГБ

Як потрапити в архів? Інструкція

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.