Білоруське ТБ розповідає про боротьбу з Російською імперією

Програма "Зворотній відлік" білоруського національного телеканалу ОНТ в останній передачі розповіла про повстання проти російської влади у 1863 році.

Ідеться про національно-визвольне повстання - відоме також як "Січневе повстання" - польського, українського, литовського та білоруського народів 1863-64 років.

Одним із найвідоміших організаторів повстання був Кастусь Каліновський - видавець першої білоруськомовної газети, член повстанського комітету, страчений царською владою у Вільнюсі в 18

В останньому листі, переданому з в'язниці, Каліновський написав: "...Тобі з-під шибениці кажу, народе, що тоді тільки заживеш, коли над тобою москаля вже не буде".

У 2006 році активісти білоруського "майдану", які розбили наметове містечко на центральній Жовтневій площі Мінська, перейменували її на площу Кастуся Каліновського.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.