Спецпроект

Виставка книг Шевченка, виданих у XIX-XX сторіччях. СКАНИ

До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилась виставка "Геній з геніїв", де представлені видання Шевченка різних років.

Про це повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені книги, видані від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст.

Найдавнішими виданнями є поезії Тараса Шевченка польською мовою, видані в Києві 1862 року у перекладах Т.Марацевіча, а також офорти Тараса Шевченка з колекції В.В.Тарновського (Київ, 1891).

На виставці є видання творів Тараса Шевченка 20-30-х років минулого століття, що були заборонені радянською цензурою з середини 30-х років - оскільки до випуску цих книг були причетні репресовані українські літератори та художники.

 

В деяких з цих книг є написи та помітки рукою Павла Тичини. Зокрема, їх доволі багато у виданні під редакцією Сергія Єфремова.

Особливий інтерес становлять видання творів Шевченка років Другої світової війни, а саме "Кобзар" Тараса Шевченка, який був виданий з ініціативи Павла Тичини 1942 року в Уфі накладом 100 тисяч примірників. Цю книгу Павло Григорович розсилав багатьом бійцям на фронт.

 

Унікальною є книга віршів Тараса Шевченка, яка пройшла через фронти Другої світової війни: від Полтавщини до Волги, від Волги до Болгарії. Про це свідчить дарчий напис Тичині від майора Давида Коваля, зроблений 6 березня 1945 році в Болгарському місті Пловдиві.

Вирізняється і ювілейне видання "Кобзаря" Шевченка 1964 року, ілюстроване провідними українськими художниками.

 

Окремий розділ виставки становлять книги, видані 19-ма мовами в багатьох країнах світу: США, Канаді, Чехії, Німеччині, Болгарії, Польщі та інших.

А це Шевченко з колекції Національного музею книги і друкарства

Виставка триватиме до 20 березня 2014 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.