Постраждалий під час революції Міст Закоханих відновлює Коломия. ФОТО

Ремонт Мосту Закоханих на Парковій алеї в Києві, який частково згорів під час акцій протесту, взяла на себе громада міста Коломия (Івано-Франківщина).

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації.

"Ініціативу з проведення ремонтних робіт, зокрема, відновлення дерев’яного настилу пішохідного мосту ... взяла на себе міська громада Коломиї, - йдеться в повідомленні. - Наразі роботи вже розпочато".

 Барикади на містку, 2014 рік

Зазначається, що раніше фахівці КП "Київавтошляхміст" провели візуальний огляд мосту та встановили, що в результаті дії високих температур споруда зазнала деформації металоконструкцій перильного огородження та руйнування дерев’яного настилу прохожої частини.

3 березня 2014 року КП "Київавтошляхміст" передало міст в оперативне управління Центрального парку культури та відпочинку Києва.

 Коломияни за роботою

Повідомляється, що івано-франківці завершать ремонтні роботи вже сьогодні.

Парковий міст (народні назви Міст Закоханих, Чортів місток) — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею неподалік стадіону "Динамо". Він з'єднує Міський сад і Хрещатий парк.

Парковий міст. Знято з Петрівської алеї

Споруджений за проектом Євгена Патона у 1910 році, місток є одним із перших розбірних металевих мостів країни.  У 1983 році старі конструкції було демонтовано й перевезено до Переяслав-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їхнім зразком було встановлено нові.

Під час революційних подій у Києві 2014 року високий міст з'єднував позиції бійців Внутрішніх військ і протестуючих. З обох боків його були споруджені барикади. У січні міст частково постраждав від вогню.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.