Російські історики протестують проти звільнення професора Зубова

Російські історики та вузівські викладачі протестують проти загрози звільнення доктора історичних наук, професора кафедри філософії Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) Андрєя Зубова з політичних мотивів.

Про це повідомляє "Университетская солидарность".

За словами авторів звернення, хоча мотиви звільнення прямо названі не були, керівництво МГИМО дало зрозуміти, що причиною є антивоєнна стаття Зубова "Це вже було", в якій констатується:

"Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України, різкого погіршення відносин з Європою і Америкою, на порозі холодної, а, можливо, і гарячої війни з ними..."

"Ми, історики та вузівські викладачі, можемо мати найрізноманітніші переконання та політичні погляди і розходитися в оцінках нинішніх подій в Україні, - йдеться у зверненні. - Але звільнення нашого колеги за висловлені ним у статті оцінки і застереження має бути засуджене всіма членами професійної історичної та викладацької спільноти Росії".

Під зверненням підписалося кількасот науковців із РФ.

Про звільнення Андрєя Зубова повідомлялося 3 березня.

Після цього Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Тим часом частина російських істориків підписалася під зверненням до наукової інтелігенції, в якому схвалюється окупація Кремлем частини України.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.