Частина російських істориків підтримує агресію у Крим та "Малоросію"

Російські науковці, в тому числі й кандидати історичних наук, підтримали окупацію Криму військами РФ, підписавши "звернення російської громадськості до наукової та творчої інтелігенції".

Про це у Facebook повідомила провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова.

Укладачем звернення під назвою "Підтримаємо братський український народ!" є такий собі "М.Ю.Кобилінскій".

"Чи могли ми подумати, що доживемо до такого часу, коли російське місто Севастополь стане російським? - пише він. - Дожили! По країні прокотилася хвиля підйому патріотичних почуттів. 24 роки принижували російський народ. І ось воно повернулося, забуте відчуття гордості за країну".

Звернення закликає громадян РФ підтримати Кремль.

"Російські люди в Севастополі, в Криму, в Одесі, в Донецьку, в Харкові піднімаються на боротьбу з бандерівським нацизмом, - ідеться у зверненні. - Нацисти викривають себе фанатичними вигуками: "Слава Україні! Хероями слава!", як це робили гітлерівці . 

Автори звернення стверджують, що в Україні відбувається "насильницька українізація російського населення", зносяться пам'ятники радянським воїнам-визволителям, а Київ "намагаються позбавити високого звання міста-героя".

Підписанти закликають російську владу "проводити рішучу і незалежну політику в інтересах Росії, не звертаючи уваги на стогони західних політиків-русофобів" і заявляють про свою підтримку такої політики.

"Здати Малоросію і Крим - означає зрадити пам'ять наших дідів і прадідів! - ідеться у зверненні. - Коли у сусідів пожежа, то всі поспішають до них на допомогу. Ми повинні всі об'єднатися для всебічної ... допомоги братнім народам України, які зазнали нападу нацистів і бандитів-погромників".

Під зверненням уже підписалися сотні росіян, в тому числі й науковці, серед них багато істориків.

"Шкода, що серед підписантів багато нібито (якщо судити по званнях) професійних істориків, - коментує звернення Оксана Юркова. - Це спантеличує, бо ставить під сумнів їхню кваліфікацію (зазвичай вчені-історики оперують набагато більшим понятійним апаратом, ніж у цьому "зверненні", перевіряють і аналізують факти, зіставляючи велике число різноманітних джерел, а не тільки покладаються на трансльовану російськими телеканалами пропаганду)". 

За словами українського науковця, професійні історики володіють такими категоріями , як "демократія" , "суверенітет" і "невтручання у внутрішні справи суверенної країни", а також концептом "політична нація".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.