У київському метро сховали Леніна. "Свобода" каже, що зносять. ФОТО

У нижньому вестибюлі станції метро "Театральна" бюст Леніна зашили дошками.

Про це повідомляє ТСН.

Від офіційних коментарів співробітники метрополітену відмовились, але зазначили, що пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській республіці 1917 року закрили за наказом адміністрації.

У метрополітені бояться, що вмонтоване в торцеву стіну центрального залу станції бронзове погруддя Володимира Леніна спробують знищити революційно налаштовані громадяни.

Тим часом представник партії "ВО "Свобода" Олександр Аронець повідомив у себе в твітері, що бюст демонтують.

 

Станція метро "Театральна" була споруджена в 1987 році як пересадочний вузол зі Святошинсько-Броварської (червоної) на Сирецьку-Печерську (зелену) лінію. Спершу планувалося, що пересадковою буде "Університет", але траса Сирецько-Печерської лінії змістилася і вирішили збудувати нову станцію.

 Фото: periskop.livejournal.com

Відкрита до 70-річчя Жовтневої революції на тодішній вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), станція отримала назву "Ленінська" і була оформлена у відповідному "мавзолейному" стилі - з червоно-брунатного житомирського граніту.

В 1993 році станцію перейменували на "Театральну", оскільки поруч розташовані Театр російської драми імені Лесі Українки і Національна опера.

 

У нішах станційних пілонів розміщено металеві горельєфи у вигляді знамен із цитатами з творів Леніна російською та українською мовами. Серед них є такі:

"Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если умеет защищаться".

"Государство сильно сознательностью масс".

"Советская власть есть путь к социализму, найденный трудовыми массами, а потому верный и непобедимый".

Дивіться також: "Як будували "Театральну" та інші станції київського метро. ФОТО"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.