Спецпроект

Музейники просять зберегти для історії повстанську катапульту

Національний художній музей України (НХМУ) просить громадян зберегти катапульту, яку використовували для оборони Майдану, для її подальшої музеєфікації.

Про це Історичній Правді повідомила головний зберігач фондів НХМУ Юлія Литвинець.

Музейники просять забезпечити збереження саморобного метального пристрою "як цінного історичного та художнього об'єкту", ідеться у зверненні працівників.

За словами головного зберігача, зброю самооборони бажано передати в НХМУ, щойно вона "перестане виконувати охоронну функцію".

Литвинець також додала, що музейники планують поповнити свої фонди й іншими експонатами. Досі працівники НХМУ, який тривалий час були в епіцентрі протистояння (вул. Грушевського, 4), були зайняті збереженням музею.

 Звернення працівників НХМУ

Як відомо, оборонці Майдану використовували у протистоянні з силовиками саморобні метальні пристрої - рогатки, катапульти, требушети, газові гармати тощо.

Частину з цих знарядь міліціонери знищили під час сутичок. 20 лютого протестувальники сконструювали черговий требушет, який використовували для оборони площі.

Дивіться також: "Як нам музеєфікувати Євромайдан"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.