У Вірменії перейменували площу Януковича. Влада проти

Мешканці вірменського міста Спітак організували акцію з перейменування місцевої площі імені Віктора Януковича.

Про це повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Вивіска з ім'ям президента України була змінена на нову, згідно з якою площа тепер носитиме ім'я першого загиблого на Майдані активіста - українського вірменина з Дніпропетровщини Сергія Нігояна.

Учасники акції зазначили, що "факт найменування площі ім'ям Януковича - людини, подібної Асаду, Мілошевичу і Чаушеску, неможливий на території Республіки Вірменії".

Тим часом мер Спітаку Гагік Саакян заявив, що вважає перейменування площі недоречним, бо площа була названа на честь Яника "за його добрі справи", тоді як адресовані Януковичу звинувачення в загибелі людей, на думку мера, ще треба довести.

Площа в Спітаку була названа ім'ям Януковича під час його візиту до Вірменії в 2008-му - за активну участь очолюваного ним відомства у рятувальних і відновлювальних роботах після землетрусу 1988 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.