У Вірменії перейменували площу Януковича. Влада проти

Мешканці вірменського міста Спітак організували акцію з перейменування місцевої площі імені Віктора Януковича.

Про це повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Вивіска з ім'ям президента України була змінена на нову, згідно з якою площа тепер носитиме ім'я першого загиблого на Майдані активіста - українського вірменина з Дніпропетровщини Сергія Нігояна.

Учасники акції зазначили, що "факт найменування площі ім'ям Януковича - людини, подібної Асаду, Мілошевичу і Чаушеску, неможливий на території Республіки Вірменії".

Тим часом мер Спітаку Гагік Саакян заявив, що вважає перейменування площі недоречним, бо площа була названа на честь Яника "за його добрі справи", тоді як адресовані Януковичу звинувачення в загибелі людей, на думку мера, ще треба довести.

Площа в Спітаку була названа ім'ям Януковича під час його візиту до Вірменії в 2008-му - за активну участь очолюваного ним відомства у рятувальних і відновлювальних роботах після землетрусу 1988 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.