Музей Тичини проводить лекції на історичну тематику

Тема лекції в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини - "Давня історія України: здобутки та поразки державотворення".

Лекція буде своєрідним вступом до детального аналізу-огляду історії кінця ХІХ – середини ХХ ст., який дозволить зосередитись на ключових моментах українського державотворення, починаючи від часу Київської Русі й закінчуючи серединою ХІХ ст.

Організатори "побіжно зупиняться на підтемах":

- "Київська Русь – перша українська держава та її історичне значення";
- Походження українського народу та проблема давньоруської народності;
- Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски";
- Литовсько-руський період української державності;
- Українська козацька держава "Гетьманщина";
- Україна в складі Російської і Австро-Угорської імперій.

Лектор: Леся Гасиджак, к.і.н., провідний науковий співробітник Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.