Музей Тичини проводить лекції на історичну тематику

Тема лекції в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини - "Давня історія України: здобутки та поразки державотворення".

Лекція буде своєрідним вступом до детального аналізу-огляду історії кінця ХІХ – середини ХХ ст., який дозволить зосередитись на ключових моментах українського державотворення, починаючи від часу Київської Русі й закінчуючи серединою ХІХ ст.

Організатори "побіжно зупиняться на підтемах":

- "Київська Русь – перша українська держава та її історичне значення";
- Походження українського народу та проблема давньоруської народності;
- Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски";
- Литовсько-руський період української державності;
- Українська козацька держава "Гетьманщина";
- Україна в складі Російської і Австро-Угорської імперій.

Лектор: Леся Гасиджак, к.і.н., провідний науковий співробітник Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.