У ВІННИЦІ - "НАПІВЛЕГАЛЬНИЙ" ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ. Фото

Під час народного віча у Вінниці на центральній площі міста – Театральній площі - всупереч рішенню влади встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони й популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця, яку був головою конкурсної комісії з вибору зазначеного пам’ятника.

"До сьогодні Вінниця була єдиним обласним центром України, в центрі якого не було пам’ятника Великому Кобзареві, - зазначив нардеп. - На жаль, навіть сьогодні пам'ятник Шевченку прибув до Вінниці напівлегально в супроводі народних депутатів, і встановлений усупереч рішенню влади".

Як відомо, у 2004 році Вінницька міська рада прийняла рішення про встановлення пам’ятника Т.Шевченку на центральній площі міста – на Театральній площі.

 Фото надане прес-службою Бригинця

Але, незважаючи на те, що реконструкція цієї площі таки була проведена, пам’ятник на ній не встановлювали - "у зв'язку з відсутністю коштів".

 

У 2012 році міська рада проголосувала за встановлення монументу на площі імені Стуса, де вже був пам'ятник Василеві Стусу. Це викликало обурення опозиції.

 Фото: 20minut.ua

Депутати Яворівський і Бригинець звернулися до Вінницького міського голови і до місцевої міліції з вимогою взяти пам’ятник під охорону.

 

Дивіться також: "Нащадки Шевченка хочуть пам'ятник в центрі Вінниці"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.