Луганчанам розкажуть, що в історії міста вистачало європейців

Активісти Громадянського Сектора Луганська проведуть на міському Євромайдані виставку історичних плакатів "Європейське обличчя Луганщини".

Виставка присвячена внескові європейців в економіку і культури Луганської області, повідомляють організатори акції.

Ці вихідці з Європи стали частиною історії Луганська, Лисичанська, Алчевська, Стаханова, Сватова та багатьох інших міст і районів області.

"Представники народів Європи працювали на території Луганської області, створюючи вугільні та металургійні підприємства, медичні та освітні установи, культурні та архітектурні цінності", - наголосили організатори.

 Григорій Гельмерсен - німецький геолог, укладач карти вугільних пластів Донецького кряжа

Сталевар із Британії Карл Гаскойн; гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу, угорець Густав де Кальве; вугільний промисловець із Польщі Казимир Мсциховський; німецький банкір і промисловець, засновник нинішнього Луганського тепловозобудівного заводу Густав Гартман; медик, батько мовознавця Володимира Даля Йоганн Даль (Данія); інженер із Пруссії, засновник донбаського гірничого машинобудування Рудольф Геннефельд; французький металург і соціолог Фредерік Ле Пле; перший міський голова Одеси, італієць каталонського походження Хосе де Рібас - всі вони і багато інших стали частиною історії міст і сіл Луганщини.

На виставці можна дізнатися про створення Слов'яносербії (проект XVIII сторіччя з колонізації степових територій між річками Сіверський Донець і Лугань), про першовідкривачів вугілля на Донбасі, засновників ключових підприємств і першої метеорологічної станції на Луганщині, і навіть про те, хто привіз перший футбольний м'яч у Луганськ.

 До мерства в Одесі де Рібас командував реформованими козацькими полками на Донбасі

Виставка працюватиме у суботу, 15 лютого, з 15:00 перед пам'ятником Шевченка (площа Героїв ВВВ).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.