В Одесі відкрили доступ до першого пам'ятника Леніну. ФОТО

Працівники одеської корабельні "Україна" перенесли на нове місце і зробили доступним для публіки раритетний пам'ятник Володимиру Леніну, оригінал якого було створено у 1924 році, за кілька місяців після смерті вождя більшовиків.

Про це повідомляє Думская.net.

Статуя тепер прикрашає головний вхід адміністративного корпусу корабельні. Поруч із Леніним розбили клумби. Перенесення пов'язане з будівництвом зернового терміналу.

Ленін помер у січні 1924 року, а пам'ятник встановили вже в травні. Цей монумент - перший у світі посмертний пам'ятник "вождю пролетаріата", стверджує видання.

Створили цю конструктивістську споруду не професійні скульптори, а робітники судноремонтного заводу. Автор монумента - майстер-ливарник Федотов.

 Фото: dumskaya.net

Монумент складається з бронзового бюсту Володимира Леніна, який стоїть на земній кулі і розриває кайдани імперіалізму.

За чотири "ноги" (символічні заводські труби), на яких височіє глобус із Леніним, одесити прозвали пам'ятник "павуком".

Таблиця про відновлення пам'ятника (1970 рік)

У Другу світову війну пам'ятник знищили. У 1970-му році, до 100-річчя з дня народження Леніна, його відтворили на колишньому місці.

Як відомо, за останні два місяці на Одещині зруйновано три пам'ятники Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, шведи...

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

"Товарищи в гробу". Некрологи на Леніна та інших комуністів. ФОТО

Ленін про Україну. Текст Миколи Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "Ленін"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.