У БОЛГАРІЇ ВІДКРИЮТЬ УСІ ДОКУМЕНТИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ

Президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав архівувати, оцифровувати і представити Державному архіву всі документи, пов’язані з діяльністю комуністичних спецслужб.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму президент визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Він також заявив, що наполегливо шукаються причини та засоби, щоб документи комуністичних спецслужб залишалися непрочитаними.

"Через 25 років таємниць бути не може. Нехай усі мають доступ до них. Нехай раз і назавжди будуть ... всі документи передані в архів, щоб кожен міг скористатися можливістю ознайомитися з ними", - закликав президент у своєму зверненні.

На думку екперта ЦДВР із доступу до архівів Ігоря Кулика, розсекречення архівних документів радянських спецслужб дає можливість не тільки відновити правду про власну долю чи минуле своєї родини, а й не допустити приходу до влади колишніх агентів КГБ і звільнити від них органи влади та навчальні заклади.

"Розсекреченні архівні документи про радянське тоталітарне минуле мають стати щепленням від диктатури влади та можливості порушувати права громадян", — зазначив Кулик.

Нагадаємо, у січні 2012 року болгарські парламентарі, які працювали з засекреченими архівами, повідомили, що 11 із 15 ієрархів Болгарської православної церкви були агентами комуністичних спецслужб.

В листопаді 2012 року Литва почала публікувати прізвища агентів КГБ.

В липні 2011 року польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами соціалістичної Польщі.

В червні 2011 року Грузія прийняла закон про проведення люстрації, який передбачає встановлення посадових обмежень для працівників спецслужб і партійних та комсомольських очільників.

У березні 2011 року голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю "Історичній Правді", що завдання провести люстрацію не ставилося перед керівництвом УІНП ані президентом Ющенком, ані нинішньою владою.

Нагадаємо, ЦДВР видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів", який містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.