Спецпроект

Мінкульт поскаржився на революційні події. На 2 млн менше

Київські заклади культури за час протистояння у центрі столиці недоотримали майже два мільйони гривень доходу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Неодержані доходи в закладах культури у центрі Києва становлять більше мільйона гривень. Думаю, це 1,8 мільйона - близько 2 мільйонів, які не надійшли. І за рахунок цього ці установи не мають змоги сплачувати комунальні платежі", - сказав міністр.

За його словами, деякі з цих закладів або закриті, або до них зменшився потік відвідувачів, бо люди просто бояться увечері виходити на вулицю.

"Зокрема, на одну з вистав Малої сцени театру Франка було продано 160 квитків, а в залі було близько півсотні глядачів. У філармонії на один з концертів продали 220 квитків, з них напередодні близько 20 людей повернули квитки, але в залі було лише 48 осіб", - розповів міністр.

Він нагадав, що завдано пошкоджень Українському дому, де зберігається майже чверть мільйона одиниць із фондів Музею історії Києва. На щастя, двері у фондах залишилися цілими і зараз там цілодобово чергують працівники музею.

Так само цілодобово вподовж трьох тижнів несуть варту працівники Національного художнього музею України, який також опинився у зоні конфлікту.

Щодо об'єктів культури поза столицею, то, за словами Новохатька, "загалом усе спокійно". З обласних управлінь культури жодне не постраждало лише черкаське, де під час штурму облдержадміністрації фактично було знищено комп'ютерну і паперову бази музично-театрального відділу, повністю знищено базу відділу охорони культурної спадщини.

"Там зберігалися всі паспорти на всі об'єкти культурної спадщини області, які накопичувалися протягом десятиліть, ще з радянських часів. У тому числі і проекти, документи по ремонтах і реставрації об'єктів, які мали б бути приведені до пуття до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Тепер це важко буде відновити", - зазначив керівник Мінкультури.

При цьому він закликав обидві сторони протистояння з повагою ставитися до об'єктів культури.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.