Спецпроект

Мінкульт поскаржився на революційні події. На 2 млн менше

Київські заклади культури за час протистояння у центрі столиці недоотримали майже два мільйони гривень доходу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Неодержані доходи в закладах культури у центрі Києва становлять більше мільйона гривень. Думаю, це 1,8 мільйона - близько 2 мільйонів, які не надійшли. І за рахунок цього ці установи не мають змоги сплачувати комунальні платежі", - сказав міністр.

За його словами, деякі з цих закладів або закриті, або до них зменшився потік відвідувачів, бо люди просто бояться увечері виходити на вулицю.

"Зокрема, на одну з вистав Малої сцени театру Франка було продано 160 квитків, а в залі було близько півсотні глядачів. У філармонії на один з концертів продали 220 квитків, з них напередодні близько 20 людей повернули квитки, але в залі було лише 48 осіб", - розповів міністр.

Він нагадав, що завдано пошкоджень Українському дому, де зберігається майже чверть мільйона одиниць із фондів Музею історії Києва. На щастя, двері у фондах залишилися цілими і зараз там цілодобово чергують працівники музею.

Так само цілодобово вподовж трьох тижнів несуть варту працівники Національного художнього музею України, який також опинився у зоні конфлікту.

Щодо об'єктів культури поза столицею, то, за словами Новохатька, "загалом усе спокійно". З обласних управлінь культури жодне не постраждало лише черкаське, де під час штурму облдержадміністрації фактично було знищено комп'ютерну і паперову бази музично-театрального відділу, повністю знищено базу відділу охорони культурної спадщини.

"Там зберігалися всі паспорти на всі об'єкти культурної спадщини області, які накопичувалися протягом десятиліть, ще з радянських часів. У тому числі і проекти, документи по ремонтах і реставрації об'єктів, які мали б бути приведені до пуття до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Тепер це важко буде відновити", - зазначив керівник Мінкультури.

При цьому він закликав обидві сторони протистояння з повагою ставитися до об'єктів культури.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.