Почали публікувати інтимні листи Гіммлера. ФОТО

В Німеччині почали оприлюднювати листи керівника СС Генріха Гіммлера до дружини.

Про це повідомляє The Telegraph.

Сотні особистих листів, нотаток і фотографій з 1927 до 1945 року є історичними документами, в яких відображається розквіт і занепад нацистського Третього рейху.

 Гіммлер (в окулярах), орієнтовно 1941-42 рр.

Майбутній архітектор Голокосту, Гіммлер познайомився зі своєю дружиною Маргарет у 1927 році в Берліні. Подружжя розпалося в 1938 році, але рейхсфюрер продовжував спілкуватися із колишньою.

"Якщо Гітлер накажу, я уб'ю свою матір", - таку цитату з одного з листів до Маргарет наводить журнал Die Welt, який публікує листи Гіммлера.

Поштівка для доньки 1944 року, підписано Puppi ("татко")

Науковці вже назвали віднайдені листи Гіммлера унікальним історичним документом: "Подібного архіву не знайдено в жодного з вищого керівництва Рейху".

У концтаборі Дахау, 1936 рік

Як відомо, торік були виставлені на продаж приватні листи Гіммлера до матері.

Зразки поштових листівок Третього рейху дивіться у розділі "Артефакти".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.