Померла жінка-символ громадянської війни в Іспанії. ФОТО

6 січня 2014-го у віці 94 років померла Марина Гінеста - дівчина, що стала символом Громадянської війни в Іспанії.

Про це повідомляє Товаришка.

Дівчині було 17 років, коли вона потрапила в об'єктив камери мексиканського фотокора Хуана Гусмана (Ганса Ґутмана).

Це фото стало одним із іконічних символів громадянської війни між республіканцями і франкістами.

Знімок було зроблено в Барселоні, через три дні після початку військового повстання правих сил проти Республіканського уряду, коли Марина стояла на терасі готелю "Колон".

Липень 1936 року. Барселона

Гінеста працювала перекладачкою в Союзі соціалістичної молоді - молодіжній організації Комуністичної і Соціалістичної робітничої партій Іспанії. Вона була членом Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії (ОСПК).

Агітаційний плакат ОСПК часів Громадянської війни. Доброволець на тлі каталонського, червоного та іспанського прапорів

Ветеран республіканського руху дізналася про існування фото аж у 2006 році.

Молоду дівчину на фотографії упізнав Гарсіа Більбао. Прочитавши мемуари радянського кореспондента Михайла Кольцова, разом із яким дівчина фігурувала на іншій фотографії, Більбао з'ясував, що Хінеста Маріна (так Гусман підписав фото ) - насправді Марина Гінеста, яка після падіння Іспанської республіки і встановлення диктатури Франко була змушена емігрувати у Францію.

Травень 2008 року. Париж. Фото: Boris Zabiensky

Дивіться також:

Українці, які воювали проти комунізму в Іспанії

Українці, які воювали проти фашизму в Іспанії

Іспанський досвід примирення після Громадянської війни. ФОТО

Померла останній ветеран Першої світової війни

Всі матеріали за темою "Іспанія"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.