Спецпроект

З Киргизького національного музею під час корпоративу викрали картину Айвазовського

Вартість "Морського пейзажу у Криму" оцінюють у 40 тисяч доларів.

Про це пише ua.korrespondent.net.

Полотно розміром 47 на 53,5 см було написане відомим російським художником у 1866 році, зберігалося у Киргизькому національному музеї образотворчих мистецтв з 1955 року. Картина експонувалася в залі російського образотворчого мистецтва, розташованому на другому поверсі будівлі музею.

У Головному управлінні внутрішніх справ міста (ГУВС) Бішкека повідомили, що картина зникла під час корпоративу колективу музею. Співробітники закладу спочатку намагалися знайти її своїми силами, але в понеділок вранці звернулися до міліції. Це третій випадок крадіжки експонату просто  з залу музею від початку роботи закладу.  

Киргизький національний музей образотворчих мистецтв імені Айтієва є головною художньою скарбницею республіки. Він був заснований 1 січня 1935 року. Основою музейної колекції стали близько 150 творів російських художників - В.Тропініна, О.Кіпренського, І.Айвазовського, А. Іванова, що надійшли з фондів Державної Третьяковської галереї та наркомосвіти РРФСР, а також Державного Ермітажу. На сьогоднішній день музейне зібрання налічує більше 17,5 тисячі одиниць зберігання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.