Спецпроект

Музей-квартира Тичини дарує киянам янголів

Представники закладу щодня виходять на вулиці міста і роздають фігурки перехожим.

Про це пише kreschatic.kiev.ua

Акція триватиме  до 5 січня 2014 року. Співробітники музею та волонтери вирізають фігурки янголів висотою 12-14 сантиметрів, потім прив'язують до них стрічки, так, щоб потім можна було одягнути їх на руку. Вироби можна використовувати і як закладки, ними можна прикрасити оселю. Щодня роздають  по 40-50 янголят.

В такий спосіб музей-квартира Павла Тичини намагається розширювати музейний простір, "виходячи" за межі приміщення, аби бути ближче до народу. За словами директора Тетяни Сосновської, музей поступово перетворюється в живе середовище: учасників екскурсій пригощають випічкою, а на вулицях співробітники роздають прапорці зі словами з поезії Тичини та пам’ятні календарі.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.