Історики з СНД разом підготують посібник про Другу світову

Історики з країн СНД разом підготують навчальний посібник з історії Великої Вітчизняної війни.

Рішення було прийнято на засіданні Асоціації директорів інститутів історії країн СНД, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на директора Інституту світової історії Російської академії наук Алєксандра Чубар'яна.

"Ми з директорами прийняли спільне рішення, - зазначив російський академік. - Консенсус був досягнутий на тому, що книга буде написана до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній та Другій світовій війні" [до 2015 року - ІП].

За словами Чубар'яна, в істориків деяких країн СНД особлива позиція щодо назви тієї війни: "У молдавської академії наук офіційна позиція - Молдавія брала участь у Другій світовій війні, а не у Великій Вітчизняній".

"Концепцію нової книги готують наші білоруські колеги" , - уточнив він.

У засіданні Асоціації директорів інститутів історії в Києві брали участь Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Молдавія і Таджикистан.

Керівники інститутів історії Киргизстану і Узбекистану, за словами Чубар'яна, надіслали свою письмову згоду. Про участь Грузії не повідомляється.

Нагадаємо, у вересні 2012 року було оголошено про завершення першої частини спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії. Тоді ж Міносвіти України повідомило, що не змінюватиме заради цієї книги шкільну програму.

Ряд українських істориків заявляли, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

Читайте також інтерв'ю Алєксандра Чубар'яна: "Україна в СРСР отримала і позитив, не тільки репресії"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.