Спецпроект

Британський музей історії розвідки ігнорує "досьє Сноудена"

Bletchley Park не збирається включати викриття екс-співробітника ЦРУ США до експозиції про кібербезпеку.

Про це пише ruvr.ru.

Депутати Британського парламенту Джуліан Хапперт ("Ліберальні демократи"), Рорі Стюарт і Домінік Рааб (Консервативна партія) заявили, що небажання визнати вплив на суспільство публікацій з "досьє Сноудена" про методи роботи сучасних розвідок Великобританії та США "загрожує підірвати репутацію" музею.

Проте офіційний представник Bletchley Park заявила, що музей і спонсор експозиції, яким виступає американський виробник антивірусних рішень McAfee, сповнені рішучості не включати "досьє Сноудена" в експозицію.

Депутати закликали музей звернути увагу на наслідки масової стеження з боку спецслужб. Але в Bletchley Park не схильні погоджуватися, побоюючись, що це "може мати на увазі підтримку дій Сноудена". 

Парламентарі у відповідь на подібні заяви звинуватили музей розвідки у спробі "відретушувати історію". "Це або історична виставка, або ні", - зазначив Домінік Рааб. Він вважажє, що викриття Сноудена - велика подія нашого часу, яка справила величезний вплив на дебати про стеження і право на приватне життя. 

Британський музей історії розвідки створено на базі секретного комплексу Bletchley Park в англійському графстві Бакінгемшир.

За часів Другої світової війни тут був центр радіорозвідки Великобританії. Його спеціалісти зламали шифрувальну машину нацистів Enigma.

Комплекс був попередником сучасної електронної розвідки королівства "Штаб урядового зв'язку" (GCHQ), що опинилася в центрі скандалу на тлі викриттів Сноудена. Наразі головою музею Bletchley Park є колишній глава служби зовнішньої розвідки Великобританії МІ-6 (2004-2009) сер Джон Скарлетт.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.