Спецпроект

Львівський музей історії релігії збирає кошти на реставрацію експонатів

Музейники підготували мистецький проект «Re-візія».

Про це пише galinfo.com.ua.

Проект складається з двох частин: презентації настінного календаря на 2014 рік, підготовленого на основі фотографій  невідреставрованих фондових предметів, та відкриття виставки самих музейних експонатів. Ідея проекту – показати відвідувачам речі, які потребують реставрації, залучити найширше коло меценатів та благодійників, кошти яких підуть на відновлення фондових предметів.

Серед представлених речей – "Требник", виданий у Львові 1682 року; невелика дерев’яна (різьблена) композиція  "Свята Родина" і Чаша (карбований метал) часів XVIIIст., інші історичні та  культурні цінності.

Автор фотографій  - Ігор Садовий – до кожного експонату підійшов по-своєму, розміщуючи його відповідно до теми, середовища, настрою. Він змістив увагу глядача від зображуваного на знімку експонату до зображення в цілому. Так12-сантиметрова дерев’яна скульптурка "Христос скорботний" зафіксована  на фоні засніженого Львова, стола (елемент літургійного одягу католицького і лютеранського клірика, аналог єпитрахилі у православній церкві) розвішена на сповідальниці, "Свята Родина" на фоні культової споруди.

 Автор проекту - головний зберігач ЛМІР Світлана Тимків. Проект "Re-візія" стартує у п’ятницю, 27 грудня, о 15 годині. Перед глядачами постануть 15 невідреставрованих експонатів, а поряд - світлини Ігоря Садового. Крім презентації виставки, автори представлять календар на 2014 рік. 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.