Спецпроект

Львівський музей історії релігії збирає кошти на реставрацію експонатів

Музейники підготували мистецький проект «Re-візія».

Про це пише galinfo.com.ua.

Проект складається з двох частин: презентації настінного календаря на 2014 рік, підготовленого на основі фотографій  невідреставрованих фондових предметів, та відкриття виставки самих музейних експонатів. Ідея проекту – показати відвідувачам речі, які потребують реставрації, залучити найширше коло меценатів та благодійників, кошти яких підуть на відновлення фондових предметів.

Серед представлених речей – "Требник", виданий у Львові 1682 року; невелика дерев’яна (різьблена) композиція  "Свята Родина" і Чаша (карбований метал) часів XVIIIст., інші історичні та  культурні цінності.

Автор фотографій  - Ігор Садовий – до кожного експонату підійшов по-своєму, розміщуючи його відповідно до теми, середовища, настрою. Він змістив увагу глядача від зображуваного на знімку експонату до зображення в цілому. Так12-сантиметрова дерев’яна скульптурка "Христос скорботний" зафіксована  на фоні засніженого Львова, стола (елемент літургійного одягу католицького і лютеранського клірика, аналог єпитрахилі у православній церкві) розвішена на сповідальниці, "Свята Родина" на фоні культової споруди.

 Автор проекту - головний зберігач ЛМІР Світлана Тимків. Проект "Re-візія" стартує у п’ятницю, 27 грудня, о 15 годині. Перед глядачами постануть 15 невідреставрованих експонатів, а поряд - світлини Ігоря Садового. Крім презентації виставки, автори представлять календар на 2014 рік. 

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.