Спецпроект

У Донецьку з'явився музей ДАІ. ФОТО

Він розташувався на третьому поверсі міської автоінспекції.

Про це пише dn.vgorode.ua.

Урочисте відкриття експозиції  приурочили до 22-ї річниці української міліції.

На виставці представлені архівні документи та численні фотографії, які свідчать про роботу Державтоінспекції в 40-80 - х роках минулого століття. Є також посвідчення співробітників і дружинників того часу. Представлені і різноманітні технічні засоби - цілий ряд радарів, телефони, переносні та стаціонарні радіостанції і, звичайно, колекція жезлів працівників ДАІ.

У центрі експозиції височить муляж співробітника Державтоінспекції на мотоциклі тих часів, на якому даішники в 70 - 80-х роках наздоганяли порушників.

 

Муляж, до речі, поставили на тлі зображення самого центру міста - бібліотеки імені Крупської . А на стелю музею спроектовано зображення патрульного вертольота, який здійснював нагляд за рухом транспорту.

Окрема частина виставки присвячена донетчанці Лідії Овчаренко, яку також називають господинею Бранденбурзьких воріт. Лідія Андріївна під час Другої світової війни була регулювальницею на військовій дорозі 4-го Українського фронту. Стояла вона з жезлом і біля Бранденбурзьких воріт у травні 1945 року. Тут її і зобразив фотограф на знімку, який потім обійшов безліч журналів в Союзі та за кордоном. Після війни Лідія Андріївна повернулася в Донецьк і працювала вчителем у школі №13. 

Багато експонатів  музею подарували або співробітники ДАІ, або їх родичі. У майбутньому з ознайомлювальними екскурсіями сюди обіцяють пускати всіх бажаючих.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.