Спецпроект

У київському музеї можна подивитися Петриківський розпис

Виставку відкрито у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Про це пише newsru.ua.

В експозиції представлено найбільш яскраві роботи 4-х поколінь провідних Петриківських майстрів декоративного розпису ХХ-ХХІ століття. Серед них, зокрема, мальовки, панно, розписаний дерев’яний посуд, декоративні вази, тарелі, бандури та прядки, скрині та шкатулки, гаптовані скатертини та рушники, стилізовані предмети побуту.

Нагадаємо, що 5 грудня 2013 року на 8-й сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, яка проходила в м.Баку (Республіка Азербайджан), було прийнято рішення про включення Петриківського розпису до списку нематеріальної культурної спадщини людства. 600 експертів з 95 країн світу взяли участь у роботі сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, на якій було ухвалене це рішення.

Виставка працюватиме протягом місяця, до  20 січня 2014 року.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.