Спецпроект

У київському музеї можна подивитися Петриківський розпис

Виставку відкрито у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Про це пише newsru.ua.

В експозиції представлено найбільш яскраві роботи 4-х поколінь провідних Петриківських майстрів декоративного розпису ХХ-ХХІ століття. Серед них, зокрема, мальовки, панно, розписаний дерев’яний посуд, декоративні вази, тарелі, бандури та прядки, скрині та шкатулки, гаптовані скатертини та рушники, стилізовані предмети побуту.

Нагадаємо, що 5 грудня 2013 року на 8-й сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, яка проходила в м.Баку (Республіка Азербайджан), було прийнято рішення про включення Петриківського розпису до списку нематеріальної культурної спадщини людства. 600 експертів з 95 країн світу взяли участь у роботі сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, на якій було ухвалене це рішення.

Виставка працюватиме протягом місяця, до  20 січня 2014 року.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.