Спецпроект

Кримська митниця передала до музеїв раритетний конфіскат

Найціннніші речі - срібний стакан для олівців, самовар, портсигар та ікони.

Про це пише investigator.org.ua.

Кримська митниця Міндоходів передала в КРУ "Центральний музей Тавриди " і КРУ "Керченський історико-культурний заповідник" предмети, які становлять історичну та культурну цінність. Як повідомляє прес-служба відомства, серед 123 раритетів на загальну суму близько 240 тисяч гривень, були стакан для олівців, самовар, сумочка кольчужного плетіння, портсигар, бінокль польовий, а також монети, гудзики, ордена, медалі, ікони. Усі цінності, які незабаром відвідувачі зможуть побачити в експозиціях кримських музеїв, виявлені в цьому році при проведенні митного контролю та митного оформлення на митних постах " Сімферополь-аеропорт " та " Керч ".

У першу чергу привертає увагу переданий в КРУ "Центральний музей Тавриди" срібний стакан для олівців з позолоченою внутрішньою поверхнею. Громадянин Росії намагався вивезти рідкісну річ в Москву, не вказуючи її у митній декларації. За висновком експерта, цей стакан представляє історичну та культурну цінність. Його рекомендовано включити до Державного реєстру національної культурної спадщини як виріб, що належить роботі відомих майстрів - ювелірів другої половини ХІХ - початку ХХ ст .Орієнтовна вартість раритету становить не  менше 10 тисяч гривень.

Серед переданих КРУ "Центральний музей Тавриди " цінностей також особливо виділяється самовар, виготовлений у період 1912-1918 рр. Цінну річ громадянин України збирався вивезти в Стамбул в травні цього року. У цей же музей передали виготовлену в Україні на початку 20 століття ( 1908-1926 рр.) сумочку кольчужного плетіння з срібла, яку разом з іншими цінностями наш співвітчизник намагався вивезти авіарейсом "Сімферополь - Тель-Авів ".

Представники митниці наголошують, що подібні речі підлягають обов'язковому письмовому декларуванню. На їх переміщення та вивезення з України встановлено заборони чи обмеження. 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.