Спецпроект

"Шевченківський гай" cпівпрацюватиме з ЮНЕСКО

Наступного року Музей народної архітектури та побуту у Львові ("Шевченківський гай") продовжуватиме реалізацію проектів за грантами ЮНЕСКО та Норвезького уряду. Грантодавці підтвердили свої наміри про подальшу співпрацю.

Про це пише portal.lviv.ua.

Міжнародні партнери, з якими музей вже реалізував декілька проектів по грантах ЮНЕСКО та Норвезького міністерства закордонних справ, висловилизадоволення успіхами роботи Музею за останні три місяці. Обоє донорів отримали звітні документи і готові продовжувати співпрацю з Музеєм надалі, розширюючи програму.

За останній період роботи Музею вдалося придбати один експонат і перевезти його до Музею. Це хата із села Рівня. Також  було завершено реконструкцію та накриття хати із с. Пилипець. 

На наступний рік Музей народної архітектури та побуту у Львові планує перевезення ще одного об’єкту. Окрім того, буде продовжена співпраця з польськими колегами, реалізація грантових зобов’язань перед ЮНЕСКО та норвезьким донором, розробка та запровадження стратегічного плану розвитку Музею, а найголовніше - покращення якості послуг для відвідувачів.

Найближчим часом "Шевченківський гай" запрошує всіх охочих на фестивалі "Різдво з пампухами", "Різдво в гаю" та "Спалах різдвяної зірки".

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.