Спецпроект

В Арктиці побудують музей Віллема Баренца

Туристів возитимуть на круїзному судні до місця останньої стоянки експедиції, яку очолив голландський мореплавець.

Про це пише news.mail.ru.

Бухту Крижана гавань архіпелагу Нова Земля, що стала останнім притулком голландського мореплавця XVI століття Віллема Баренца, планують відкрити для туристів. Основним експонатом стане великий макет "Будинку порятунку", де помер Баренц та пережила зимівлю його команда. Будівлю вони побудували з колод та суднової обшивки, опинившись замкненими в арктичній бухті взимку 1596. Навесні члени команди, які залишилися в живих, на двох шлюпках дісталися до Великої землі. 

Наразі у Національному парку "Руська Арктика" розробляють російсько-голландський проект, проте до нього залучаються і фахівці з Англії та Норвегії. Поки Крижана гавань знаходиться в стороні від основних туристичних маршрутів. Проте згодом до експозиції, присвяченій Баренцу, буде курсувати спеціальний круїзний лайнер. Окрім "Будинку порятунку" у Гавані планується встановити копію корми каравели Баренца з легкого металу.

Віллем Баренц народився в Амстердамі. У період з 1594 по 1597 роки він здійснив три плавання по арктичних морях у пошуках північного проходу з Атлантичного океану в Тихий, в країни прянощів - Індію та Китай. Голландський мореплавець склав першу достовірну карту арктичного архіпелагу Нова Земля і всього моря, яке в його честь назвали Баренцевим.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.