Спецпроект

Унікальний музей на Волині занепав через нестачу коштів

Частина музею сільського господарства Волині знаходиться у жахливому стані. Утримання іншої частини, скансену під відкритим небом, не фінансується взагалі.

Про це пише volynpost.com.

Директор музею-скансену Олександр Сердюк просить збільшити фінансування музею з бюджету області. За його словами, музей складається з двох частин – 7 залів у Будинку культури Рокинь і експозиції під відкритим небом, яку називають Козацьким зимівником. Середюк нагадав, що у музеї – 9 дерев’яних хат, вони звезені зі всієї Волині. Так, встановлена цьогоріч хата, яку знайшли у Шацькому районі, одна з найстаріших в Україні і датується 1804 роком. Як зауважив директор музею, земля належить державі як "дендрофонд" і не може бути приватизованою. Олександр Середюк розповів, що музей потребує збільшення дотації в три рази, адже за останні кілька років держава не дала жодної копійки на експозицію просто неба. Мовляв, фінансування передбачено у відповідній регіональній програмі, але його недостатньо. А між тим, зі слів директора, Будинок культури перебуває у "жахливому стані" і погано отоплюється навіть попри те, що нещодавно у ньому встановили нові електробатареї. Члени бюджетної комісії Волинської облради вже  доручили управлінню культури опрацювати питання відокремлення частини музею із ймовірним її приєднанням до Волинського краєзнавчого музею як філіалу. Тільки після цього фінансування закладу може бути збільшено на законних засадах. 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.