Спецпроект

Дерев’яні церкви Прикарпаття отримали дипломи ЮНЕСКО. ФОТО

До Списку світової спадщини потрапили церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району (зведена 1808 р.) та церква Святого Духа у Рогатині (1598 р.).

Про це повідомляє zik.ua.

13 грудня у Львові завершився українсько-польський проект за внесення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО українських дерев’яних церков у польських та українських Карпатах. Проект було започатковано ще у 2009 році. У Палаці Потоцьких Львівської національної галереї мистецтв відбулися урочистості з вручення дипломів об’єктам-переможцям.

Диплом отримала Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району, яка належить до зразків гуцульської сакральної архітектури ХІХ ст. Вона  збудована без жодного цвяха.

 

Також в ЮНЕСКО відзначили церкву Святого Духа у Рогатині. У цій архітектурній споруді опільської сакральної школи діє "Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI-XIX століть", що є філіалом Музею мистецтв Прикарпаття.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.