Спецпроект

У Черкасах спорудять підземний музей воїнів-афганців

На будівництво виділять 400 тисяч бюджетних гривень.

Про це пише pro-vincia.com.ua.

У центрі Черкас біля пам’ятника загиблим воїнам-афганцям з’явиться православна капличка висотою 21 метр та підземний музей. Як інформують у Черкаській ОДА, завершити всі роботи обіцяють у наступному році до Дня Перемоги. 
За словами начальника управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації Василя Дмитренка, наразі повністю розроблена проектно-кошторисна документація та отримано дозвіл на проведення будівництва. "Цей проект унікальний, такого більше немає в жодному регіоні України. Адже тут в єдину архітектурну композицію буде об’єднано площу, пам’ятник, меморіальну частину музею та каплицю", – зазначив Дмитренко. На спорудження каплички та облаштування музею з обласного бюджету виділять 400 тисяч гривень.
Голова обласної організації ветеранів Афганістану Олександр Рибчено, повідомив, що у майбутньому підземному музеї буде створено 104 персональних експозицій. Їх присвятять усім загиблим воїнам-афганцям з Черкащини. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.