Спецпроект

У Черкасах спорудять підземний музей воїнів-афганців

На будівництво виділять 400 тисяч бюджетних гривень.

Про це пише pro-vincia.com.ua.

У центрі Черкас біля пам’ятника загиблим воїнам-афганцям з’явиться православна капличка висотою 21 метр та підземний музей. Як інформують у Черкаській ОДА, завершити всі роботи обіцяють у наступному році до Дня Перемоги. 
За словами начальника управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації Василя Дмитренка, наразі повністю розроблена проектно-кошторисна документація та отримано дозвіл на проведення будівництва. "Цей проект унікальний, такого більше немає в жодному регіоні України. Адже тут в єдину архітектурну композицію буде об’єднано площу, пам’ятник, меморіальну частину музею та каплицю", – зазначив Дмитренко. На спорудження каплички та облаштування музею з обласного бюджету виділять 400 тисяч гривень.
Голова обласної організації ветеранів Афганістану Олександр Рибчено, повідомив, що у майбутньому підземному музеї буде створено 104 персональних експозицій. Їх присвятять усім загиблим воїнам-афганцям з Черкащини. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.