Спецпроект

Діаспора збагатила Лесин музей у Колодяжному. ФОТО

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки одержав 22 експонати від родини Богдана Певного зі США.

Про це повідомляє volyn-museum.at.ua.

Це твори письменниці, які видавалися у США та Канаді коштом української діаспори з 50-х років ХХ ст. 

Найбільш цінними виданнями є "Твори в 12 томах" (за загальною редакцією Б. Якубського. Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича Спілка, 1953-1954).

 

"Щоб задовільнити великий попит наших читачів на твори Лесі Українки, наше Видавництво до 40-річчя смерти великої української письменниці перевидало з деякими додатками недрукованих творів Лесі Українки 12 томне видання... До нашого часу це найповніше і найкраще видання творів великої поетки", – йдеться у передмові першого тому.

 

Крім того, музею надійшли книги "Бояриня" (Торонто: Видання Організації Українок Канади, 1971), "Бояриня","Лісова пісня" та інші твори Лесі Українки англійською мовою (Нью-Йорк, 1950), "Леся Українка 1871-1971, збірник праць до 100-річчя поетки" (Філадельфія,1971-1980), Антін Княжинський "Творчий шлях Лесі Українки" (Філадельфія, 1961), "Поезії: Вибрані твори" (Регенсбург, 1946),  О.Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости" (Нью-Йорк, 1970) та інші.

 

Богдан Певний – художник, мистецтвознавець, письменник, співредактор журналу "Сучасність", майстер карикатури, майстер оформлення та ілюстрування книг, дійсний член УВАН у США. Народився у Луцьку 4 червня 1931 року.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.