Спецпроект

Діаспора збагатила Лесин музей у Колодяжному. ФОТО

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки одержав 22 експонати від родини Богдана Певного зі США.

Про це повідомляє volyn-museum.at.ua.

Це твори письменниці, які видавалися у США та Канаді коштом української діаспори з 50-х років ХХ ст. 

Найбільш цінними виданнями є "Твори в 12 томах" (за загальною редакцією Б. Якубського. Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича Спілка, 1953-1954).

 

"Щоб задовільнити великий попит наших читачів на твори Лесі Українки, наше Видавництво до 40-річчя смерти великої української письменниці перевидало з деякими додатками недрукованих творів Лесі Українки 12 томне видання... До нашого часу це найповніше і найкраще видання творів великої поетки", – йдеться у передмові першого тому.

 

Крім того, музею надійшли книги "Бояриня" (Торонто: Видання Організації Українок Канади, 1971), "Бояриня","Лісова пісня" та інші твори Лесі Українки англійською мовою (Нью-Йорк, 1950), "Леся Українка 1871-1971, збірник праць до 100-річчя поетки" (Філадельфія,1971-1980), Антін Княжинський "Творчий шлях Лесі Українки" (Філадельфія, 1961), "Поезії: Вибрані твори" (Регенсбург, 1946),  О.Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости" (Нью-Йорк, 1970) та інші.

 

Богдан Певний – художник, мистецтвознавець, письменник, співредактор журналу "Сучасність", майстер карикатури, майстер оформлення та ілюстрування книг, дійсний член УВАН у США. Народився у Луцьку 4 червня 1931 року.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.