Спецпроект

Хорвати створили музей розкраяних сердець

Віддати належне спогадам та вилікуватися від туги за екс-коханими можна у пересувному музеї.

Про це пише ntn.ua.

Білизна, листи, зізнання в коханні, іграшки, кайданки та навіть сокири, протези й зібрані в пляшечки сльози. Це лише незначна частина експонатів у музеї розкраяних сердець. Свого часу його заснувала пара з хорватської столиці Загреба. Після розриву власних стосунків.

"Колись ми теж були разом. Щойно зрозуміли, що взаємини на межі - вирішили започаткувати виставку. Адже треба було щось робити з речами, які нажили спільно. Виникла ідея створити музей і зберігати там людські спогади", - каже Дражен Грубишич, співзасновник музею.

З часом такі ж як вони екс-закохані взялися надсилати до закладу свої спогади. Експозиція почала мандрувати європейськими містами. За останні кілька років хорвати об'їхали Сербію, Македонію, Боснію та Герцеговину, Німеччину, США. Нині експонатами милується публіка в  Нідерландах.

"В Амстердамі, приміром, нам принесли невеличку статуетку Діви Марії. А ще - взуття з вулиці червоних ліхтарів. Є чоловік, який навіть власного протеза віддав. Ця колекція унікальна", - згадує друга співзасновниця музею Олінка Віштиця. 

Дражен та Олінка впевнені, що оглядини таких трагікомічних експонатів дають змогу колишнім закоханим зняти емоційне напруження. Дарувальники певні - ритуал, під час якого в музеї залишається спадок колишньої пристрасті - дуже дієва терапія.

В Амстердамі пересувний музей пробуде до березня 2014 року. Далі - мандруватиме світом та поповнюватиме колекцію.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.