Спецпроект

На Буковині відремонтували музей Кобилянської

До ювілею славетної української письменниці Ольги Кобилянської, 150 років з дня народження якої виповнилось 25 листопада, у Чернівцях відремонтували музей, де зібрані експонати, пов’язані з її життям і творчістю.

Про це пише visnyk.lutsk.ua.

На ремонт було витрачено 300 тисяч гривень, виділених із обласного бюджету.

"Все зроблено якісно, – запевняють тамтешні чиновники, – бо небагато людей цим займалось і не великий ресурс був". Утім, останнє слово за відвідувачами меморіального закладу.

Зробили поточний ремонт будівлі та залів, замінили вікна, оновили експозиції та вхідні ворота, відреставрували деякі меблі та одяг письменниці, встановили автономне опалення, впорядкували подвір’я і сад. На це з обласного бюджету виділили майже 280 тисяч гривень.

Як розповів завідувач музеєм Володимир Вознюк,  із наступного понеділка вони вже зможуть приймати відвідувчів. У музеї проводитимуться ювілейні заходи до 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської, яке відзначатимуть 27 листопада.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.