Спецпроект

В Алтайському краї з'явиться Музей полювання

В Алтайському краї створюється Музей полювання. Він буде розташований в Алтайському районному краєзнавчому музеї в Алтайському районі - одному з найбільш туристичних районів Сибіру. Ініціатива створення належить управлінню мисливського господарства Алтайського краю.

Про це пише amic.ru.

Вибір місця розташування музею не випадковий - на території Алтайського району розташовані зона туристсько-рекреаційного призначення "Бірюзова Катунь" і гральна зона "Сибірська монета", в безпосередній близькості розміщується санаторно-курортний комплекс "Білокуриха". Через село Алтайське проходить туристичний маршрут "Золоте кільце Алтаю".

"Запрошуємо взяти участь у формуванні музейного фонду всіх мисливців і просто не байдужих до природи людей. Просимо передати в дар Музею полювання наявні у Вас предмети, пов'язані з полюванням.

Це можуть бути опудала тварин, фотографії, газетні та журнальні вирізки, книги, документи, мисливське спорядження (одяг, взуття, ножі, сокири, лижі, невеликі човни), самолови (капкани, Черкай, кулемки), мисливські трофеї та інші цікаві предмети", - зазначають мисливствознавці.

У музейну експозицію планується включити три розділи: "Тваринний світ" (опудала усіх що живуть у нас тварин в повний зріст з описами), "Історія полювання" (документи, речі, зброю, скульптурні композиції, пов'язані з полюванням і "Сучасний стан мисливського господарства" (документи, фотографії, спорядження, трофеї і пр).

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.