У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ РОЗИ ЛЮКСЕМБУРГ

Харківська міськрада перейменувала площу Рози Люксмебург. Тепер вона називатиметься Павлівською - як і до 1919 року.

Про це повідомляє МедіаПорт.

Рішення підтримали 76 депутатів, 10 висловилися проти.

Ім'я лідера німецького соціалістичного руху XIX-XX років, засновниці Компартії Німеччини Рози Люксембург площа отримала в 1919 році. До цього вона називалася Павлівською, ще раніше - Торговою, Народною і Біржовою.

З XVII сторіччя площа була торгівельним майданом міста. У 1830-х роках купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин, з того часу її й почали називати Павлівською.

У 2003 році площу Рози Люксембург - після того, як на ній встановили пам'ятник Незалежності України - хотіли перейменувати в площу Соборності , але міськрада цю ідею не підтримав.

У 2012 році пам'ятник Незалежності з площі демонтували.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.