60-річчя приєднання Криму до України відзначили книгою про УНР

Презентацією книги про кримську проблему в діяльності УНР розпочато відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Про це повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко вважає, що презентація в Києві монографії кримського історика Андрія Іванця "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" стала першою акцією з відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Включення у 1954 р. Кримської області в межі УРСР була заключним актом довгого соборницького процесу. Про це Валерій Солдатенко заявив під час презентації нового видання в Національній парламентській бібліотеці України.

Захід було приурочено до 95-річниці утворення Директорії, яка була спочатку керівним органом антигетманського повстання, а пізніше вищим органом управління Української Народної Республіки. У презентації взяли участь науковці, державні службовці, громадські діячі та працівники закладів культури.

Монографія кримського дослідника є першою в історіографії спробою подати комплексну картину політики УНР періоду Директорії (1918-1920 рр.) стосовно Криму.

Андрій Іванець у виступі відзначив, що презентація проводиться в Києві у цей час невипадково, адже з одного боку відзначається 95-річчя утворення Директорії, а з іншого виповнюється 60 років поїздки М. Хрущова до Криму. 

Під час неї радянський керівник переконався у катастрофічному стані сільського господарства та соціальної інфраструктури Кримської області, що стало одним із важливих аргументів для ухвалення рішення про передачу її у склад УРСР.

Отже наступного року ми будемо відзначати 60-ту річницю завершення формування кордонів сучасної України, наголосив дослідник.

У своїй доповіді Іванець розкрив сутність кримської проблеми у 1917-1920 рр.,  розповів про формування кордонів українських державних формувань та про еволюцію ставлення УНР періоду Директорії до Криму.

На думку історика, для УНР кримська проблема була ключовою серед прикордонних проблем, адже від її успішного вирішення залежала можливість гарантування економічних, безпекових та стратегічних інтересів України в Причорномор‘ї. Тому українські державні органи після недовгого періоду коливань на початку 1919 р. стояли на позиціях необхідності інкорпорації Кримського півострова.

Валерій Солдатенко додав, що УІНП спільно з Національним НДІ українознавства та всесвітньої історії планують провести у 2014 р. наукову конференцію присвячену включенню Криму до складу України та проблемі соборності загалом.  

Книга "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" - 176-сторінкова монографія, видана у 2013 році накладом 1000 примірників.

У ній проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їх стосунки з Кримським урядом С. Крима, військово-політичним режимом П. Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим.

Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-1920 роки, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-1919 років.

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.