Українці ФРН просять Меркель визнати Голодомор геноцидом

У зв'язки з 80-річчям Голодомору 1932-1933 років "Центральна Спілка Українців в Німеччині" звернулась до канцлера Анжели Меркель і до президента ФРН Йоахіма Гаука з відкритим листом-закликом засудити Голодомор та визнати його актом геноциду.

Про це повідомляє прес-служба Спілки.

У листі до влади ФРН розповідається про обставини та основні факти злочину під назвою "Голодомор", про те, що в багатьох куточках світу, зокрема, і в Німеччині, щорічно в листопаді вшановується пам'ять загиблих під час Голодомору в Україні.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом.

На сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 23 країни світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.

"Центральна Спілка Українців в Німеччині сподівається на таке визнання і Німеччиною, країною демократичних традицій та європейських цінностей", - ідеться в листі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.