Спецпроект

ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ НА ВІКНІ. СУБОТА, 16:00

У суботу, 23 листопада, у Києві відбудуться пам’ятні заходи до 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Апофеозом стане традиційна громадянська акція пам'яті - коли почне сутеніти, українці запалять у вікнах своїх будинків свічки.

Громадський комітет із ушанування пам’яті жертв Голодомору запрошує киян і тих, хто має нагоду бути у столиці, зібратися для спільного вшанування загиблих від насильницької голодної смерті.

23 листопада, субота. 14:00. Пам'ятні заходи розпочнуться з жалобної ходи від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу жертв Голодомору. (Київ, вул. Лаврська, 3)

Напередодні в обласних центрах України відбувалися акції "Послання пам’яті", під час яких українці на великому полотні писали свої звернення до нащадків, яким випаде нагода через 20 років відзначати 100-ті роковини Голодомору в Україні.

Перед початком ходи молодь збере ці частини полотен, привезених з різних регіонів, у великий банер, який нестимуть спереду колони. Пізніше такі послання увійдуть у новий том Національної книги пам’яті.

О 15:00 біля Національного меморіалу жертв Голодомору розпочнеться панахида за участю більшості християнських конфесій України. Запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість.

О 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться акція "Запали свічку пам’яті". Біля Національного меморіалу жертв Голодомору в цю суботу запалає понад 10 тисяч свічок.

Традиційно українці о 16:00 запалять свічки пам’яті на своїх вікнах.

Жалобні заходи також пройдуть на центральних площах усіх обласних центрів України: загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам’яті". Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада і в багатьох країнах світу.

Анонс заходів можна переглянути тут.

Як відомо, напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.