Спецпроект

ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ НА ВІКНІ. СУБОТА, 16:00

У суботу, 23 листопада, у Києві відбудуться пам’ятні заходи до 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Апофеозом стане традиційна громадянська акція пам'яті - коли почне сутеніти, українці запалять у вікнах своїх будинків свічки.

Громадський комітет із ушанування пам’яті жертв Голодомору запрошує киян і тих, хто має нагоду бути у столиці, зібратися для спільного вшанування загиблих від насильницької голодної смерті.

23 листопада, субота. 14:00. Пам'ятні заходи розпочнуться з жалобної ходи від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу жертв Голодомору. (Київ, вул. Лаврська, 3)

Напередодні в обласних центрах України відбувалися акції "Послання пам’яті", під час яких українці на великому полотні писали свої звернення до нащадків, яким випаде нагода через 20 років відзначати 100-ті роковини Голодомору в Україні.

Перед початком ходи молодь збере ці частини полотен, привезених з різних регіонів, у великий банер, який нестимуть спереду колони. Пізніше такі послання увійдуть у новий том Національної книги пам’яті.

О 15:00 біля Національного меморіалу жертв Голодомору розпочнеться панахида за участю більшості християнських конфесій України. Запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість.

О 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться акція "Запали свічку пам’яті". Біля Національного меморіалу жертв Голодомору в цю суботу запалає понад 10 тисяч свічок.

Традиційно українці о 16:00 запалять свічки пам’яті на своїх вікнах.

Жалобні заходи також пройдуть на центральних площах усіх обласних центрів України: загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам’яті". Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада і в багатьох країнах світу.

Анонс заходів можна переглянути тут.

Як відомо, напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.