Державні архівісти обговорили свою роботу

У Державній науковій архівній бібліотеці (Київ) відбувся науково- практичний семінар "Сучасний стан та перспективи розвитку служб науково-технічної інформації державних архівних установ України".

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, НДІ архівної справи та  документознавства, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім.Шевченка.

У роботі семінару взяли участь близько 30 учасників - представники державних архівів з різних регіонів України та науковці.  

Під час роботи науково-практичного семінару були обговорені правові аспекти та основні напрями діяльності служб науково-технічної інформації державних архівних установ України.

Також було розглянуто рекомендації щодо організації довідково-інформаційного фонду служби науково-технічної інформації архіву та представлено на прикладі системи "Ірбіс" [система автоматизації бібліотек - ІП] впровадження електронного каталогу довідково-інформаційного фонду. 

На завершення семінару відбувся круглий стіл, де обговорювалися питання діяльності служб науково-технічної інформації на прикладі Центрального державного науково-технічного архіву України та Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.