На Луганщині знищують пам'ятку археології

На Луганщині екскаватором розрили територію пам’ятки археології та архітектури "Печери", які знаходяться у селищі Іванівка Антрацитівського району.

Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини ВР Олександр Бригинець.

Повідомлення про руйнування надійшло від представника Українського козацтва в Луганській області.

В той же час, як стало відомо нардепу, межі охоронної зони пам’ятки не визначені та інформаційні дошки, які б вказували на приналежність даного об’єкта до пам’яток, не встановлено.

"Звичайно, винними в цій ситуації є не лише ті, хто розрив територію пам’ятки, адже незнання закону, як відомо, не звільняє від покарання за його порушення, але в першу чергу влада, яка не встановила таблички, які б вказували, що це територія пам’ятки, - зазначив Бригинець. - Тому карати треба не лише розривачів пам’ятки, а й владу, яка халатно ставиться до виконання покладених на неї обов’язків".

Нардеп звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням вжити відповідних заходів прокурорського реагування направлених на виявлення порушників, які розрили прилеглу територію в безпосередній близькості від пам’ятки археології та архітектури "Печери" та розібратися у бездіяльності чиновників.

Пам’ятка археології "Печери" розташована у лісі під селом. В печерах знаходиться культовий комплекс - за попередніми висновками, місце поклоніння богам чи жертовник.

Як відомо, у травні 2013 року археологи Східноєвропейського університету ім.Даля виявили на Луганщині місце розташування літньої ставки хана Золотої Орди (орієнтовно XIV століття).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.