Спецпроект

У Києві - міжнародний науковий симпозіум про 1932-33 роки

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору в Україні у Києві відбудеться міжнародний науковий симпозіум "Голодомор 1932-1933 років в Україні: історія і пам’ять".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Протягом двох днів — 21 та 22 листопада — відомі світові історики та дослідники обговорюватимуть політичні і суспільні виміри Голодомору, історичні джерела та їх інтерпретації, правові аспекти геноциду та інше.

Також у рамках симпозіуму презентують нові академічні програми та дослідження Голодомору.

Відкриття заходу відбудеться 21 листопада о 9:00 у сесійній залі великої конференц-зали Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55, 3-й поверх). Детальну програму можна переглянути за посиланням.

Участь у симпозіумі візьмуть:

- Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера "Чорна книга комунізму" (виданого у 26 країнах),

- Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції,

- Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму "Радянська історія",

- Генадь Побережний із Гарварду (США),

- Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща),

- Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль),

- Ольга Андрієвська (Трентський університет, Канада),

- Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та інші.

Симпозіум пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору "Народ мій є! Народ мій завжди буде!", організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні спільно з Центром досліджень Голодомору НаУКМА.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.