Спецпроект

У Львові відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941"

У Львові в музеї жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941". В експозиції розповідається про депортацію, Голокост, репресії, репатріацію німців, про рух опору в Латвії.

Про це пише cdvr.org.ua.

На 25 стендах представлені копії документів, свідчення латвійців, газетні публікації, світлини про злочини радянської і німецької окупацій на території Латвії. 

"Латвія – маленька країна у порівнянні з Україною за кількістю населення. Латвія не перебувала так довго під окупаційними режимами, як Україна, і втратила свою незалежність у 1940 році, коли прийшла радянська влада. Маленька держава не могла опиратись великій радянській армії, а тому одразу перейшла в партизанку. Тому у них не були втрачені ідентичність, дух, це була консолідована нація, яка розуміла свою мету – звільнитись від окупації  тоталітарного режиму, – каже директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Латвія за кількістю населення така ж як Львівська область. На Львівщині у роки німецької й радянської окупацій у ХХ столітті, за підрахунками істориків, знищені понад 300 тисяч людей різних національностей.

Виставка "Латвійська трагедія. 1941" присвячена 95 річниці Акту проголошення незалежності Латвії, яка відзначається 18 листопада. У Львові виставка експонуватиметься протягом двох місяців, а далі презентуватиметься вперше в інших українських містах.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.