У Польщі знову хочуть реконструювати "українських різунів"

Про це йдеться у коментарі Ферфецького із заголовком "Українці спалили польське село".

Зокрема, глядачам покажуть сцену, як українці насаджували польських дітей на штахети.

Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович зазначив у коментарі для ZIK, що відтворення цих трагічних сторінок минулого нічого, окрім напруження між поляками та українцями, не дасть.

Наводимо коментар В'ятровича:

Чергова "реконструкція ненависті" - лише так можна назвати цю чергову спробу "вшанувати" жертв польсько-українського конфлікту.

Події у Гуті-Пеняцькій - фокус, в якому зосередилась уся трагедія польсько-українського протистояння в часи Другої світової війни. Йдеться про польське село, яке у своїх околицях було базою для одного з радянських партизанських загонів.

У лютому 1944 р. радянські партизани провели в місцевості антинімецьку акцію й вбили кілька бойовиків Третього Рейху. Цим самим наразивши Гуту-Пеняцьку на репресії з боку німців.

Розуміючи обставини, що склались, радянські партизани залишили місцевість. Німці не забарились і помстилися всьому селу. До проведення операції було вирішено залучити й українських вояків поліційних полків СС. Ні Дивізія "Галичина" чи навіть УПА, як це намагаються сьогодні подати деякі польські історики, участі у цьому не брали.

Історія Гути-Пеняцької – це наша спільна трагедія. Це чергова історія з фронтів Другої світової війни, коли українців використовували проти поляків, а поляків – проти українців. Це відображає те, наскільки складним було протистояння між нашими народами.

Щодо пам’яті про спалення Гути-Пеняцької, то ще у 2009 р. у цьому селі за участі президентів України та Польщі було відкрито пам’ятник загиблим полякам. Це була належна данина цій трагедії.

Навколо подій польсько-українського протистояння у минулому останнім часом є дуже багато політики. Українців намагаються зобразити ксенофобами, нам намагаються причепити приналежність до якихось масових убивств. Цього року дуже активно поряд зі словом "українець" намагаються застосовувати термін "геноцид".

Безперечно, що однією з причин цього є наміри протиставити вшанування 80-х роковин Голодомору. Коли виставляється концепція, що не лише проти українців вчинено геноцид, а й ми ж чинили те саме з іншими народами, зокрема польським. Безперечно, що ці ідеї виношуються у Москві.

Вважаю, що вина в цьому є і українських істориків, які недостатньо досліджують проблематику польсько-українських взаємин, а з іншого боку – недостатньо доносять цю інформацію до суспільства.

Дивіться також: "Що залишилося від села Гута-Пеняцька. ФОТО"

Як відомо, у липні 2013 у місті Радимно Прикарпатського воєводства Польщі за сприяння місцевої влади відбулася "історична реконструкція", у процесі якої "підрозділ УПА й українські селяни" з вогнепальною та холодною зброєю підпалювали макети хат та імітували убивства "польських селян".

Наступного ж дня після реконструкції невідомий намагався кинути петарду у приміщення однієї з українських греко-католицьких церков у Польщі під час богослужіння.

Перед цим Об'єднання українців у Польщі виступило із закликом до місцевої влади скасувати реконструкцію в Радимно. Особливий протест ОУП викликав факт, що запланована реконструкція відбувається на території, де упродовж 1944-1947 років здійснювалися масові вбивства українців.

У серпні 2013 року українці греко-католицької парафії в сусідньому до Гути-Пеняцької села Голубиця ініціювали акцію примирення - передали колишнім мешканцям Гути-Пеняцької, які нині проживають в Польщі, дароносицю з костелу в Гуті-Пеняцькій.

В липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином бандита УПА".

Тоді ж у Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території України, які у 1920-39 рр. входили до складу польської держави. Посол України у Польщі не взяв участь у цих офіційних заходах.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темами "Волинська трагедія" та "Реконструкція"