Спецпроект

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших режимів

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших тоталітарних режимів.

Про це лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом заявила на міжнародній науковій конференції в Нью-Йорку, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"В роки Другої світової війни такими ж методами, як у 1932-1933 роках (ізоляція, повне позбавлення їжі) нацисти знищили мільйони радянських військовополонених, - зазначила Еплбом. - І навіть Голокост на початку нагадував цю методологію — євреїв ізолювали в гетто і залишали вмирати. Потім нацисти визнали цей метод недостатньо ефективним і швидким, тому почали використовувати газові камери".

Також авторка відомих книг з історії комуністичного тоталітаризму оголосила, що почала писати книгу про Голодомор.

Енн Епплбом - американська письменниця і журналістка, автор історичних книг "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: руйнування Східної Європи. 1944-1956 роки". Дружина нинішнього міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.

Конференція "Вимірюючи наслідки Голодомору 80 років потому" пройшла у Нью-Йорку 6-7 листопада з участю відомих дослідників - Андреа Граціозі, Любомира Луцюка, Френка Сисина, Людмили Гриневич, Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала, Володимира В'ятровича та інших.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Читайте також: "Як Голодомор змінив життєвий уклад українців"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.