У Донецьку фанату інкримінують "дрібне хуліганство" за прапор ОУН

У Донецьку під час футбольного матчу "Металург" - "Металіст" міліція затримала уболівальника харківської команди, який розгорнув на трибуні червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє Чемпіон із посиланням на прес-службу ГУ МВС України у Донецькій області.

"Під час другого тайму один з фанатів демонстративно, для загального огляду, вивісив чорно-червоний прапор українських націоналістів, який у списку ФІФА відноситься до заборонених, - пояснюють правоохоронці. - Дії порушника були припинені стюардами спільно зі співробітниками міліції".

На 34-річного харків'янина правоохоронцями було складено адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), стверджує segodnya.ua.

Як відомо, 27 вересня 2013 року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино, який відбувся у Львові.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася невірна інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - партнер УЄФА і ФІФА в боротьбі з дискримінацією на стадіонах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

10 жовтня 2013 року координатор FARE в Україні заявив, що червоно-чорні прапори не заборонені на стадіонах в Україні, і стюарди матчів не повинні вилучати цю символіку.

23 жовтня Федерація футболу України закликала FARE вилучити прапор ОУН зі списку забороненої символіки.

26 жовтня на стадіоні "Металіст" у Харкові у вболівальників "Карпат" відбирали червоно-чорні прапори.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.