Спецпроект

У Стамбулі вперше з'явиться міський музей

Ідея такого музею виникла ще 20 років тому. Той факт, що у Стамбула, який був столицею цілої імперії, досі немає міського музею, в той час як практично в усіх інших містах вони є, довгий час залишався приводом для дебатів.

Про це пише blackseanews.net.

Нинішній мер Стамбула, Кадір Топбаш, заявив, що проект музею готовий, і залишилося тільки провести тендер на його спорудження. Про заснування музею, як очікується, буде оголошено до того, як пройдуть вибори до місцевих органів влади, намічені на березень 2014 року.

В музеї будуть представлені всі аспекти життя міста-гіганта, його культурне і соціальне життя, розваги в різні історичні періоди існування, макети головних архітектурних будівель, таких як мечеть Сулейманіє або "Мармарай", підводний залізничний тунель, продовжений під Босфором, який з'єднує європейську та азіатську частини міста.

Минуле і сьогодення Стамбула буде представлено в 46 галереях міського музею, який, як планується, буде побудований поруч з музеєм "Панорама 1453", що розповідає про завоювання Константинополя турками-османами, по сусідству зі стамбульським музеєм-палацом Топкапи. У планах також побудувати планетарій поруч з музеєм.

Основні факти історії, географії, сільського господарства, промисловості, природи і культури, а також національна кухня Стамбула демонструватимуться відвідувачам міського музею. Крім того, кожній з 39 адміністративних одиниць Стамбула буде надано місце в музеї, щоб продемонструвати особливості кожного району муніципалітету.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.