Українські бібліотеки отримають книги про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомор-геноциду 1932-1933 років 167 бібліотек по всій Україні отримають нові тематичні набори книг про велику трагедію українського народу.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книгах є описи документів, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору, етнографічний аспект геноциду, свідчення очевидців про страшний голод та про доброчинців, які у 1932-1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

У Національній парламентській бібліотеці зберуться директори київських бібліотек, котрим передадуть набір книг філософ Євген Сверстюк, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович та співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років Іван Васюник.

Час і місце заходу: 12 листопада, вівторок, 12:00. Київ, Національна парламентська бібліотека України (загальний читальний зал №1, вул. Грушевського, 1).

Одна із книг — спеціальне видання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Інші книги було надано Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000", видавництвом "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та Центром досліджень визвольного руху. Серед них такі видання:

·         "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" Роберта Конквеста;

·         "Красный апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор" Дмитра Гойченка;

·         "Геноцид українців: деформація народної культури" Олесі Стасюк;

·         "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" Роберта Конквеста;

·         "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору" (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко);

·         "Голодомор 1932—1933 років в Україні за документами ГДА СБУ" (упорядники Василь Даниленко (відповідальний упорядник), Людмила Аулова, Валентина Лавренюк);

·         "Голодомор на Луганщині 1932—1933 років";

·         "Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках" Валентини Борисенко.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.