Пам'ятки Кримського Ханства можуть потрапити у список ЮНЕСКО

Можливість включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО планують розглянути в штаб-квартирі до лютого 2014 року.

Про це стало відомо на робочій нараді під керівництвом заступника голови Ради міністрів Криму Георгія Псарьова, повідомляє Урядовий портал.

"В Криму реалізується проект Євросоюзу, в рамках якого ми проводимо роботу з диверсифікації у сфері туризму, - зазначив Псарьов. - Одне з основних завдань — підготовка документації з включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку ЮНЕСКО".

У свою чергу директор заповідника Валерій Науменко повідомив, що до теперішнього часу розроблено дві номінації — "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" та "Печерні міста Кримської Готії".

Інформаційне досьє з першої номінації знаходиться на експертизі у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

На включення до списку Світової спадщини в першій номінації претендують декілька об’єктів археології та архітектури, які розташовано на території Бахчисараю.

Ідеться, зокрема, про пам'ятки часів Кримського Юрту - Ханський палац, Чуфут-Кале, історичний квартал Салачік з пам’ятниками архітектури — Зінджирлі-медресе та дюрбе [усипальниця - ІП] Хаджі Герая.

 Оборонні мури (X-XV сторіччя) Чуфут-Кале - середньовічного скельного міста караїмів

Крім того, до списку ЮНЕСКО можуть увійти мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея, кубовидне дюрбе Ахмед-бея.

Інфодосьє з другої номінації знаходиться у стадії розробки. Завершити цю роботу планують до літа 2015 року.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.